Melencolia I

... Дощ Дощ, Дощ Дощ.Такі дні саме для того, щоб мовчати. Люди на вулицях. Схожі на білі нитки, які повільно протягують вулицями, тримаючи за самий кінець.

Відчуваю запах вологого волосся і брудного міста.

Ніхто не хоче розмовляти з тобою. Тому тобі доводиться завжди бути поряд зі мною. Вибач.

Ти перевіряеш скільки в тебе грошей. Вистачить на велику колу? Так, звичайно в мене є грощі на велику колу.

Ми йдемо і купуємо найбільший стакан. На вулиці. Дощ Дощ, Дощ Дощ. І ось наш паперовий стакан нже повний дощової води. Ти йдеш. Я восміхаюся.

Якби ви стояли на іншій стороні вулиці, чекаючи на свою подругу, можливо, піднімаючи очі від свого годинника, ви могли б побачити когось, хто стоїть без парасольки, з червоним паперовим стаканом. Чиї очі посміхаються, хоча й знають яке це все лайно... Сподіваюся, ви одразу забуваєте про них, і тільки Дощ Дощ, Дощ Дощ...